Фемара – описание препарата, инструкция по применению, отзывы

Противоопухолевый препарат. Оказывает антиэстрогенное действие, селективно ингибирует ароматазу (фермент синтеза эстрогенов) путем высокоспецифичного конкурентного связывания с субъединицей этого фермента - гемом цитохрома P450. Блокирует синтез эстрогенов как в периферической, так и в опухолевой тканях.

У женщин в постменопаузном периоде эстрогены образуются преимущественно при участии фермента ароматазы, который превращает синтезирующиеся в надпочечниках андрогены (в первую очередь, андростендион и тестостерон) в эстрон и эстрадиол.

Ежедневный прием летрозола в суточной дозе 0.1-5 мг приводит к снижению концентрации эстрадиола, эстрона и эстрона сульфата в плазме крови на 75-95% от исходного содержания. Супрессия синтеза эстрогенов поддерживается на протяжении всего лечения.

При применении препарата Фемара® в диапазоне доз от 0.1 до 5 мг нарушения синтеза стероидных гормонов в надпочечниках не наблюдается, тест с АКТГ не выявляет нарушений синтеза альдостерона или кортизола. Дополнительного назначения глюкокортикоидов и минералокортикоидов не требуется.

Блокада биосинтеза эстрогенов не приводит к накоплению андрогенов, являющихся предшественниками эстрогенов. На фоне приема Фемары изменений концентраций лютеинизирующего и фолликулостимулирующего гормонов в плазме крови, изменений функции щитовидной железы, изменений липидного профиля, повышения частоты инфарктов миокарда и инсультов отмечено не было.

На фоне лечения Фемарой слабо повышается частота остеопороза (6.9% по сравнению с 5.5% в группе плацебо). Однако частота переломов костей у пациенток, получающих препарат Фемара®, не отличается от таковой у здоровых людей того же возраста.

Адъювантная терапия Фемарой ранних стадий рака молочной железы снижает риск прогрессирования, увеличивает выживаемость без признаков заболевания в течение 5 лет, снижает риск развития опухоли другой молочной железы.

Продленная адъювантная терапия Фемарой снижает риск прогрессирования на 42%. Достоверное преимущество по выживаемости без признаков заболевания в группе Фемары отмечалось вне зависимости от вовлеченности лимфатических узлов. Лечение препаратом Фемара® снижает смертность среди пациенток с вовлечением лимфатических узлов на 40%.

Рак молочной железы (запущенные формы) у женщин в постменопаузе (естественной или вызванной искусственно), получавших предшествующую терапию антиэстрогенами.

таблетки, вкриті оболонкою 2.5 мг; блістер 10, коробка (коробочка) 3;

Склад

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить летрозолу 2,5 мг; в упаковці 30 шт.

Протипухлинний препарат

Надає антиандрогенну дію, селективно пригнічує ароматазу (фермент синтезу естрогенів) шляхом Високоспецифічні конкурентні зв'язування з субодиницею цього ферменту - гемом цитохрому P450. Блокує синтез естрогенів як в периферичній, так і в пухлинній тканинах.

У жінок в постменопаузному періоді естрогени утворюються переважно за участі ферменту ароматази, який перетворює синтезуються в надниркових залозах андрогени (у першу чергу, андростендіон і тестостерон) в естрон і естрадіол.

Щоденний прийом Тирозол у добовій дозі 0.1-5 мг призводить до зниження концентрації естрадіолу, естрону та естрону сульфату в плазмі крові на 75-95% від вихідного змісту. Супресія синтезу естрогенів підтримується протягом усього лікування.

При застосуванні препарату Фемара® в діапазоні доз від 0,1 до 5 мг порушення синтезу стероїдних гормонів в наднирниках не спостерігається, тест з АКТГ не виявляються порушень синтезу альдостерону чи кортизолу. Додаткового призначення глюкокортикоїдів і мінералокортикоїдів не потрібно.

Блокада біосинтезу естрогенів не призводить до накопичення андрогенів, є попередниками естрогенів. На тлі прийому Летротери змін концентрацій лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів у плазмі крові, змін функції щитовидної залози, змін ліпідного профілю, підвищення частоти інфарктів міокарда та інсультів відзначено не було.

На тлі лікування Фемара слабо підвищується частота остеопорозу (6.9% порівняно з 5.5% у групі плацебо). Однак частота переломів кісток у пацієнток, які отримують препарат Фемара®, не відрізняється від такої у здорових людей того ж віку.

Ад'ювантна терапія Фемара ранніх стадій раку молочної залози знижує ризик прогресування, збільшує виживаність без ознак захворювання протягом 5 років, знижує ризик розвитку пухлини іншої молочної залози.

Продовжена ад'ювантна терапія Фемара знижує ризик прогресування на 42%. Достовірну перевагу по виживаності без ознак захворювання в групі Летротери зазначалося незалежно від залученості лімфатичних вузлів. Лікування препаратом Фемара® знижує смертність серед пацієнток із залученням лімфатичних вузлів на 40%.

Всмоктування

Летрозол швидко і повністю абсорбується з ЖКТ (середня величина біодоступності становить 99,9%).

Прийом їжі незначно знижує швидкість абсорбції. Середнє значення Tmax летрозолу в крові становить 1 год при прийомі Летротери натщесерце і 2 год - при прийомі з їжею; середнє значення Cmax складає 129 ± 20.3 нмоль / л при прийомі натщесерце і 98.7 ± 18.6 нмоль / л - при прийомі з їжею, проте ступінь абсорбції летрозолу (при оцінці за AUC) не змінюється. Невеликі зміни в швидкості абсорбції розцінюються як не мають клінічного значення, тому летрозол можна приймати незалежно від прийому їжі.

Розподіл

Зв'язування Тирозол з білками плазми крові становить приблизно 60% (переважно з альбуміном - 55%). Концентрація летрозолу в еритроцитах становить близько 80% від його рівня в плазмі крові. Vd, в період рівноважного стану становить близько 1.87 ± 0.47 л / кг. Css досягається протягом 2-6 тижнів щоденного прийому добової дози 2.5 мг. Фармакокінетика нелінійна. Кумуляції при тривалому застосуванні не відзначено.

Метаболізм

Летрозол значною мірою зазнає метаболізму під дією ізоферментів CYP3A4 і CYP2A6 з утворенням фармакологічно неактивного карбінолової сполуки.

Виведення

Виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів, у меншій мірі - через кишечник. Кінцевий T1 / 2 складає 48 год.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

Фармакокінетичні параметри летрозолу не залежить від віку пацієнта.

При нирковій недостатності фармакокінетичні параметри не змінюються.

При помірно вираженому порушенні функції печінки (клас B за шкалою Чайлд-П'ю) середні величини AUC хоча і вище на 37%, але залишаються в межах того діапазону значень, які відзначаються в осіб без порушень функції печінки. У хворих з цирозом печінки і важкими порушеннями її функції (клас C за шкалою Чайлд-П'ю) AUC збільшується на 95% і T1 / 2 на 187%.

Однак, враховуючи хорошу переносимість високих доз препарату (5-10 мг / добу) в цих випадках необхідності змінювати дозу летрозолу немає.

Протипоказано при вагітності. Годуючі груддю, повинні відмовитися від грудного вигодовування.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок (КК ≥ 10 мл / хв) корекція дози препарату не потрібна.
Немає даних про застосування Летротери у пацієнтів з КК менше 10 мл / хв.

Перед призначенням Летротери таким пацієнткам слід ретельно зважити співвідношення між потенційним ризиком і очікуваним ефектом лікування.

У пацієнтів з порушеннями функції печінки корекція дози препарату не потрібна. Тим не менш, при тяжких порушеннях функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) пацієнтки повинні знаходиться під постійним спостереженням.

Гіперчутливість, ендокринний статус, характерний для постменопаузального періоду.

Головний біль, загальна слабкість, нудота, периферичні набряки, припливи, витончення волосся, висипання (виражені слабо або помірно).

Всередину, по 2,5 мг один раз на день, щодня. Лікування продовжують до тих пір, поки не почнеться прогресування захворювання.

Є окремі повідомлення про випадки передозування препарату Фемара®.

Лікування: будь-які специфічні методи лікування передозування невідомі. Показана симптоматична і підтримуюча терапія. Летрозол виводиться з плазми при гемодіалізі.

При одночасному призначенні Тирозол з циметидином і варфарином клінічно значущої взаємодії не спостерігається.
Клінічного досвіду щодо застосування летрозолу в комбінації з іншими протипухлинними засобами в даний час не є.

Згідно з результатами досліджень in vitro летрозол пригнічує активність ізоферментів цитохрому Р450 - 2А6 і 2С19 (останнього - помірно).

При вирішенні питання про значення цих даних для клініки необхідно враховувати, що ізофермент CYP2A6 не відіграє суттєвої ролі в метаболізмі лікарських препаратів.

В експериментах in vitro було показано, що летрозол, застосовуваний у концентраціях, в 100 разів перевищують рівноважні значення в плазмі, не має здатності істотно пригнічувати метаболізм діазепаму (субстрату для CYP2С19).

Таким чином, клінічно значущі взаємодії з ізоферментом CYP2С19 малоймовірні. Тим не менш, слід дотримуватися обережності при спільному застосуванні летрозолу і препаратів, метаболізуються переважно за участі вищеназваних ізоферментів і мають вузький терапевтичний індекс.

Слід ретельно зважувати співвідношення між очікуваним ефектом і ризиком лікування при призначенні пацієнткам з Cl креатиніну менше 10 мл / хв (дані по застосуванню відсутні, але враховуючи невисоке зв'язування з білками плазми, можна припустити, що летрозол схильний гемодиализу).

Рекомендується дотримуватися обережності при керуванні автомобілем або потенційно небезпечними механізмами.

Пацієнтки з тяжкими порушеннями функції печінки повинні перебувати під постійним наглядом.

Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами

Деякі побічні ефекти препарату, такі як загальна слабкість і запаморочення, можуть впливати на здатність виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидких реакцій. У цьому зв'язку слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та механізмами.

Список Б.: У сухому місці, при температурі не вище 30 ° C.

60 мес.

L Противоопухолевые препараты и иммуномодуляторы

L02 Противоопухолевые гормональные препараты

L02B Антагонисты гормонов и их аналоги

L02BG Ингибиторы ферментов

L02BG04 Letrozole