Фізико-хімічні та біологічні властивості наномагнію

Створення наноматеріалів, у тому числі наночастинок металів, взаємопов'язане з удосконаленням нанотехнологій, новими приладами для дослідження наночастинок і нанокомпозитів. Наночастинки магнію виявляють специфічні властивості, що пояснюється їх поверхневою активністю, зарядом атомів, структурою молекули. Це зумовлює легку проникність наночастинок магнію крізь мембрани клітин [5, 6]. При синтезі наночастинок металів, у тому числі магнію, на їх фізико-хімічні та загальнобіологічні властивості впливають розміри, форма, фазовий стан, рельєф тощо. Здебільшого використовують різні форми наночастинок магнію: дрібні зубчики розміром менше 5 нм; частинки розмірами 200-500 нм та ін. Наночастинки магнію складаються з металічного ядра, на поверхні якого знаходиться плівка розміром від 2 до 5 нм зі значною кількістю дрібних оксидних наночастинок (>20 нм) [2].

Властивості наномагнію залежать не тільки від розмірів, а також від методу зберігання та від способу отримання. Магній і наномагній мають температуру плавлення 2800°С, тому їх вважають перспективним матеріалом для створення медичного обладнання, приладів для більш якісного освітлення операційного поля та інструментів для полегшення роботи хірурга. Як магній, так і наномагній, взаємодіють з Ca2+/Mg2+-чутливим рецептором. За біодоступність магнію відповідають іонні канали білкової структури. При взаємодії магнію з білковими компонентами іонних каналів відбувається транспорт магнію крізь потенціалзалежні канали [4].

За допомогою рентгеноструктурного аналізу, електронної мікроскопії, сканування, потенціодинамічної поляризації, термогравіметричного диференціального термічного аналізу досліджено морфологію, термічні властивості, корозійну поведінку наночастинок магнію. Розмір наночастинок складав 50-400 нм [24].

Багато біометалів, в тому числі магній, взаємодіють з тканинами організму. Перспективним є створення нано-біогібридних наночастинок магнію, з метою поєднання їх механічних та біологічних функцій, що відкриває нові можливості застосування наномагнію у якості контрастних агентів для поліпшення ефективності магнітно-резонансної томографії у діагностиці хвороб [15, 21].

Наномагній активно взаємодіє з біологічно важливими компонентами клітини, наприклад, ДНК. Такі наночастинки магнію можна застосовувати для адресної доставки генів. В експериментах на мишах з цією метою використовували наночастинки магнію розміром 100-130 нм, які не виявляли цитотоксичного ефекту щодо проліферації клітин MCF-7, НЕК, і COS-7 [9]. Поєднання наночастинок магнію з наночастинками кальцію фосфату сприяло не тільки зниженню розмірів і кристалізації зразків, але також підвищенню позитивного заряду на поверхні цих наночастинок. Частинки наномагнію дозволяють збільшити здатність ДНК до конденсації, тому що швидкість розчинення зразків та заряд на поверхні наночастинок сприяє доставці генів [18].

Встановлено, що ультрадисперсні порошки нанометалів (мідь, магній, цинк тощо) та їх оксидів володіють вираженою біологічною активністю [2]. Одними з перших отримано наночастинки магнію оксиду 20-40 нм, зроблено їх зображення та визначені їх властивості і сфери застосування [17].

Наноплівка магнію оксиду має товщину 20-700 нм, оптично прозора, нанопориста, підвищує ефективність електросвітлового перетворення на 30-60% і тому збільшує термін придатності використання люмінісцентних ламп у 200 разів. Пари наномагнію оксиду випромінюють блакитне забарвлення, що в суміші з жовтим світлом випаровувань натрію утворює більш "білий" колір. У зв'язку з високою агресивністю випаровування наномагнію оксиду, раніше практичне його використання було неможливим, адже були відсутніми прозорі матеріали, що здатні протистояти агресивному середовищу. Прозора наноплівка магнію, що наноситься на внутрішню поверхню звичайних скляних колб, дозволяє отримати більш якісне освітлення у операційних приміщеннях та замінити ртутні люмінесцентні лампи на більш екологічні, адже наномагнезія при взаємодії з молекулами води та вуглекислим газом перетворюється у гідрооксид магнію, карбонат магнію тощо, які є абсолютно нешкідливими для живих структур [3].

Проводили порівняльні дослідження наночастинок оксидів металів: магнію оксиду, заліза оксиду, цинку оксиду, алюмінію оксиду та міді оксиду з визначенням цитотоксичності, проникності для них мембран еритроцитів, ідентифікації наявності маркерів запалення, здатності до міжклітинної адгезії тощо. Наночастинки заліза оксиду та алюмінію не виявляють значної відмінності щодо впливу на проникність та цитотоксичність у залежності від концентрації. Наночастинки магнію оксиду, міді та цинку відрізняються щодо цитотоксичності, проникності в ендотеліальних клітинах судин. Найменша цитотоксичність була визначена у магнію оксиду. Результати досліджень показали, що час дії наночастинок оксидів металів та концентрація впливає на проникність мембран, запальні процеси в ендотеліальних клітинах судин та на життєздатність клітин [35]. Отримані результати щодо визначення незначної цитотоксичності магнію оксиду, підтверджені в дослідах in vitro на ендотеліальних клітинах пуповинної вени людини. При цьому застосовували наночастинки сферичної форми розмірами близько 100 нм. Суспензії наночастинок магнію оксиду низької концентрації не виявили цитотоксичності [14].

Наночастинки магнію оксиду мають також нижчі показники поверхневої енергії у порівнянні зі заліза оксидом. Разом з тим, як і наночастинки магнію оксиду, так і наночастинки заліза, рівномірно вкриті шаром MgO, можна використовувати для адресної доставки ліків та застосовувати в магнітно-резонансній томографії [26].

Наночастинки золота, нанесені на нанолисти MgO в порівнянні з наночастинками золота, нанесеними на типовий аерогель, виявляють підвищений рівень каталітичної активності в розчинниках бензилового спирту. Вплив пояснюється різницею поверхневого заряду цих наночастинок та напрямом електронного руху при адсорбції золота [25].

Магнію оксид може змінювати структуру води, в свою чергу вода впливає на ступінь розчинення наночастинок магнію оксиду, що пов'язано зі ступенем гіроксилювання поверхні наночастинок. Методом молекулярної динаміки вивчено структуру води навколо наночастинок для одержання мінеральних наночастинок. Показані зміни структури та динаміки процесів води навколо наночастинок магнію оксиду у залежності від часу перебігу взаємодії, розміру і складу поверхні наночастинок [34].

Виконані роботи щодо застосування наночастинок магнію оксиду у ортопедії. Наночастинки MgO здатні знизити температуру екзотермічних реакцій кісткового цементу, цим самим сприяючи збереженню життєздатності оточуючих здорових клітин як при застосуванні імплантів, так і можливих змінах температури тканин організму [30]. Застосування наночастинок MgO також дозволяє зменшити екзотермічні реакції полімерів, таких як поліметил метакрилат (ПММА), які використовують в якості кісткового цементу за рахунок збільшення площі поверхні, порівняно зі звичайними частинками MgO. ПММА є екзотермічним матеріалом, що може завдати шкоди здоровій кістковій тканині, наприклад, після рентгенівського опромінення, коли погіршується візуалізація, тобто чіткість оцінки щодо формування кістки. Таким чином, комплекс ПММА з наночастинками магнію оксиду дозволяє знизити температуру, що виділяється під час затвердіння катіонів ПММА. Крім додавання наночастинок магнію оксиду до кісткового цементу було запропоновано додати наночастинки барію сульфату, з метою поліпшення рентгеноконтрастування. Встановили, що наночастинки барію сульфату не дозволяють отримати таке чітке зображення кісткового матеріалу в порівнянні з магнію оксидом [31].

Було проведено сканування ПММА за допомогою електронного мікроскопа та атомно-силової мікроскопії. На фотографіях чистих зразків ПММА зображено гладку поверхню матеріалів, тоді як на фотографіях зразків ПММА + наночас-тинки MgO/наночастинки BaSO4 утворилися шорохуватості на відміну від поєднання зі звичайними частинками. Тобто, зразки ПММА у поєднанні з наночас-тинками BaSO та наночастинками MgO більш рентгеноконтрасні в порівнянні зі звичайними речовинами мікронного розміру [31].

Суттєвим недоліком ПММА є його екзотермічні властивості, у результаті чого відбувається полімеризація матеріалу та пошкодження оточуючих тканин, тому що температура матеріалу досягає 43-46 °C, що значно вище фізіологічної. Тому необхідний матеріал, який дозволяє знизити виділення тепла. За рахунок збільшення площі поверхні зразку наночастинки магнію оксиду дозволили знизити температуру екзотермічної реакції кісткового цементу під час затвердіння. В зразках ПММА + наночастинки MgO показано найсуттєвіше зниження температури. Крім того, наночастинки оксиду магнію дозволили подовжити термін використання імплантів у організмі [31].

Крім наночастинок магнію оксиду досліджували властивості нанорозчинного магнію дигідриду, який поєднували з аерогелем вуглецю, що мав пори з розмірами від 2 до 30 нм у діаметрі та швидку кінетику [16]. Наночастинки магнію дигідриду рівномірно розподіляються всередині аерогелю вуглецю і тому впливають на кінетичні властивості поглинання і вивільнення водню. При синтезі наночастинок магнію гідриду використовували два типи нанопористих резорцин-формальдегідних вуглецевих аерогелів, що були завантажені або дибутилмагнієм або магнію бутиратом. При цьому за допомогою спектрометрії встановлено, що наночастинки магнію дигідриду розподіляються у аерогелі рівномірно, а магнію бутират може перетворюватися у магнію дигідрид. Об'єм поглинання дигідриду магнію становив приблизно 12 %. Кінетика дегідрування залежить від розміру пор у аерогелі, тобто при менших порах у аерогелі спостерігається більш швидка десорбція [27]. Магнію дигідрид забезпечує швидку кінетику зберігання полімерів без використання дорогих важких металевих каталізаторів, завдяки мікроструктуруванню і зменшенню часу дифузії водню [20].

Нанокомпозити, що вміщують TiO2/MgAl-LDH мають значну фотокаталітичну активність, тому що негативно заряджені поверхні наночастинок TiO2 можуть притягувати інші позитивно заряджені сполуки, такі як метиленовий синій [33].

За допомогою катіонних поверхнево-активних речовин, які відіграють важливу роль у формуванні анізотропних структур, синтезовано анізотропні наноструктури магнію дигідрат оксалату методом мікроемульгування. Нано-структури оксалату є попередниками при синтезі наночастинок магнію оксиду (приблизно 10 нм), що мають поверхню 108 м2/г. За допомогою реакції конденсації Кляйзена-Шмідта визначено показники каталітичної активності наночастинок магнію оксиду. Катіонні поверхнево-активні речовини зручні для багато-разового використання [12]. Вивчені термодинамічні властивості наночастинок дигідриду магнію MgH2 до 7 нм за допомогою методу Сівертса. З цією метою були синтезовані наночастинки магнію дигідриду (приблизно до 7 нм), які були вбудовані в LiCl матриці солі. При цьому спостерігали скорочення реакції ентропії та зниження температури десорбції менше, ніж очікувалося з теоретичних досліджень, за рахунок зменшення ентальпії [29].

Наноструктури магнію гідроксиду синтезують за допомогою реакції магнію ацетату з натрію гідроксидом [7]. Поверхнево-активні частинки магнію гідроксиду можуть відігравати роль стабілізатора емульсій. Так, емульсії рідкого парафіну у воді можуть бути стабілізовані за рахунок поверхнево-активних наночастинок магнію при рН вище 9,5, тому запропоновано застосування наночастинок Mg (OH)2 для стабілізації рН при виготовленні емульсій без застосування інших органічних речовин [36].

Нанокристалічні композити магнію з каталізаторами мають поліпшені абсорбційні властивості порівняно зі звичайним магнієм і краще прискорюють реакцію гідрування та дегідрування. Крім того, вважають, що для звичайного магнію не характерне явище гістерезису, яким володіє нанокристалічний магній. Гістерезис (від грец. hysteresis - відставання) - це явище, яке характеризується затримкою фізичних величин, що відображають стан речовини (напр., намагніченості (М) феромагнетика, поляризації (Р) сегнетоелектрика та ін.) внаслідок зміни іншої фізичної величини, що визначає зовнішні умови (напруги електричного (Е) або магнітного (Н) поля). Спостерігається гістерезис в тих випадках, коли стан тіла визначається зовнішніми умовами не лише в даний момент часу, але і в попередні терміни. Магнітний, електричний та пружний гістерезиси вважаються найбільш важливими. Тобто, гістерезис - це неоднозначна залежність одних величин від циклічних змін інших [10].

Нанокомпозит, що складався з наночастинок магнію та порфіринового аддукта циклогексилфулерену С60 при введенні щурам з експериментальним стрептозотоциновим діабетом попереджав виникнення оксидативного стресу, загибель нейронів та зниження рівня АТФ у нейронах [19].

Інший нанокомпозит, який вмішував хітозанмагнієвий силікат алюмінію, вважають потенціальним матеріалом у якості субстрату оболонок для покриття таблеток [22, 23], з метою їх збереження, а також сприяння модифікації вивільнення діючих речовин з цих таблеток [23]. Нанокомпозит, що вміщує карбоксиметил-Р-циклодекстрин, вкритий ZnO/ZnS/MgO, поєднаний з водорозчинною основою у вигляді нанокристалів, застосовували для визначення нітроаніліну [13].

Магнію оксид у комплексі з полівінілінденфторидом рекомендується застосовувати для створення нанокомпозитних плівок у зв'язку з тим, що саме наночастинки впливають на фазу полімеру, ступінь кристалічності, його механічну поведінку і діелектричні характеристики. Для цього нанокомпозиту вибирають частинки магнію оксиду близько 100 нм у діаметрі, які можуть захищати нанокомпозити від корозії і збільшувати полярність [28].

Наномагній, на відміну від інших хімічних елементів, накопичується у високих концентраціях у грунті (1000-1600 мг/кг), що дало можливість екпериментально дослідити його овоцидні вастивості. Досліди проводили на чистій культурі яєць Ascaris suum з використанням колоїду наночастинок магнію від 100 до 200 мг/дм3 та реакцією рН 6,7-6,9. За рахунок візуальних факторів, таких як рухливість личинок усередині яєць або редукування фарби у безколірну лейкобазу, після фарбування їх метиленовим синім, визначали життєздатність яєць. Результати дослідів дозволили встановити, що аніонний хелатний комплекс з вмістом наночастинок магнію від 100 до 200 мг/дм3 має високий рівень овоцидного впливу на інвазивні яйця Ascaris suum. Показники ефективності становлять 87,3-100%. Оптимальний показник дії нанопрепарату отримано із концентрацією 200 мг/дм3 на тест-субстратах з пластику та кахелю, що пояснюється максимальним контактом з інвазивними яйцями. Отже, встановлено що препарати наномагнію з концентраціями 100-200 мг/дм3 пригнічують розвиток овоцист [1].

Дезінвазивний ефект наномагнію відбувається після 48-годинного контактування препарату з яйцями нематод. Перспективність вивчення даного напряму досліджень мають також наночастинки інших металів, наприклад, олова, цинку, срібла та міді [1].

В ендопротезуванні наномагній, стабілізований цирконієм (magnesium-stabilized zirconium (Mg-PSZ)), володіє більш високими показниками міцності, ніж сплав кобальту хрому (CoCr), що вже використовується у ортопедичній практиці. Під час досліду для покриття голівки кістки стегна використовували речовини чотирьох типів: CoCr, Mg-PSZ, DLC(diamond-like carbon)-CoCr та DLC(diamond-like carbon)-Mg-PSZ. Ефективність визначали за допомогою тесту мікротвердості за Віккерсом. Модуль пружності DLC-покриттів залежав від речовини на підкладках, а саме - Mg-PSZ та CoCr. Mg-PSZ у поєднанні з DLC зменшує пластичну деформацію краще за CoCr, так як має підвищені показники твердості. Отже, більш міцний матеріал - DLC-Mg-PSZ є перспективним рішенням для практичного використання у якості опорної поверхні суглобів [32].

Продовжується дослідження наночастинок сполук магнію щодо можливого застосування у медицині, в зв'язку з тим, що ці сполуки активно розподіляються у організмі. Це пов'язано з тим, що наномагній володіє високою фармакологіч-ною активністю, більшою проникністю крізь мембрани, ніж препарати звичайного магнію. Це стосується препарату Nano/Ionic Magnesium, який випускають у флаконах по 60 мл. В одному флаконі знаходиться 35 доз препарату. Лікарський засіб містить 15 мг наномагнію та 230 мг вітаміну С. Деагломерований матеріал володіє більшою здатністю до дисоціації, ніж агломерований. Висока проникаюча здатність наночастинок магнію, у порівнянні з макромолекулами магнію, дозволяє дещо усунути проблеми в застосуванні. Активність наночастинок дозволяє зменшити дозу препарату зі збереженням фармакологічного впливу. Препарат добре всмоктується. Головним показанням для застосування даного медикаменту є відновлення і підтримка нормального фізіологічного рівня магнію. Препарат протипоказаний при захворюваннях нирок. У лікарського засобу препарату відзначають побічні ефекти: нудота, блювання, діарея. При зниженні дози побічні ефекти усуваються [30].

Також створено препарат наномагнію з високою біодоступністю, що складається з елементних частинок магнію і наномагнію, містить очищену воду та має назву Nano-Magnesium. Його застосовують сублінгвально, ректально, місцево. Препарат показаний при судомах, стресі, емоційному напруженні, безсонні. Препарат не викликає алергічних реакцій, не містить додаткових інгредієнтів, наприклад, цукру, ароматизаторів, консервантів тощо, має гіркий присмак; його приймають з їжею або без їжі.

Застосовують даний лікарський засіб по 1/2 - 1 чайній ложці з невеликою кількістю дистильованої води 2 рази на добу під язик протягом 14 днів. Для за-спокоєння кашлю заливають Nano-Magnesium у розпилювач або зволожувач та дихають протягом 20-30 хвилин. Цей засіб можна використовувати для промивання прямої кишки. До побічних ефектів належать діарея, сонливість [8].

Виготовлений магнієвий сплав з використанням фторапатиту, що отримав назву Магній-нанофторапатитна нанокомпозитна матриця металу (Magnesiumnano fluorapatite metal matrix nanocomposite (AZ91-20FA)). Матеріал оцінений за показниками біологічної активності та здатністю до біокорозії. За даними досліджень виявлено, що використання сплаву дозволяє прискорити формування шару апатиту та знизити швидкість корозії штучного матеріалу в організмі [11].

Висновки. Наночастинки магнію мають різноманітні фізичні, фізико-хімічні, фармакологічні властивості та застосовуються у різних галузях медици-ни. На сьогодні проводяться дослідження з виявлення токсичності наночастинок у зв'язку з їх швидким проникненням крізь біологічні мембрани, що може призвести до негативного впливу на організм. Стрімкий розвиток наномедицини і нанофармакології створює передумови для встановлення фармакокінетики, фармакодинаміки, лікувальних властивостей наномагнію з метою створення нових лікарських форм для їх впровадження у різні галузі медицини.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Волошина Н. Визначення овоцидної ефективності наночастинок магнію на яйця Ascaris suum (Goeze E, 1782) на тест-об'єктах / Н. Волошина // Вісник Львів. Ун-ту. - 2010. - Т. 52. - С. 163-167.
  2. Зотова Е. С. Исследование строения и свойств ультрадисперсных (нано-) порошков на основе меди, магния и железа, обладающих биологической активностью: дис. канд. тех. наук: 05.02.01 / Е. С. Зотова. - М., 2008. - 114 с.
  3. Ким С. Г. Наномагнезия для стабилизации экологии / С. Г. Ким, Г. К. Мамбетерзина // Вестн. КАСУ. - 2007. - № 3. - С. 157-172.
  4. Торшин И. Ю. Систематический анализ молекулярних механизмов воздействия магния на дисплазии соединительной ткани / И. Ю. Торшин, О. А. Громова, К. В. Рудаков // Клиническая фармакология и фармакоэкономика. - 2009. -№ 1. - С. 42-48.
  5. Чекман І. С. Нанофармакологія / І. С. Чекман. - Київ : ПВП "Задруга", 2011. - 424 с.
  6. Магній і наномагній: фармакологічні властивості, перспективи застосування / І. Чекман, Н. Горчакова, Т. Нагорна [та ін.] // Вісник фармакології та фар-мації. - 2010. - № 5. - С. 2-10.
  7. Alavi M. A. Syntheses and characterization of Mg(OH)(2) and MgO nanostructures by ultrasonic method /M. A. . Alavi, A. Morsali // Ultrason. Sonochem. - 2010. -Vol. 17, № 2. - Р. 441-446.
  8. Arrowhead Health Works [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.arrowheadhealthworks.com/nanomag.htm.
  9. Bhakta G. Magnesium phosphate nanoparticles can be efficiently used in vitro and in vivo as non-viral vectors for targeted gene delivery / G. Bhakta, A. Shrivastava, A. Maitra // J. Biomed. Nanotechnol. - 2009. - Vol. 5, № 1. - Р. 106-114.
  10. Effect of activated alloys on hydrogen discharge kinetics of MgH2 nanocrystals / Z. Dehouche, H. A. Petetti, S. Hamoudi [et al.] // J. Alloys Comp. - 2008. -Vol. 455. - P. 432-439.
  11. Fathi M. H. Novel magnesium-nanofluorapatite metal matrix nanocomposite with improved biodegradation behavior / M. H. Fathi, M. Meratian, M. Razavi // J. Biomed. Nanotechnol. - 2011. - Vol. 7, № 3. - Р. 441-445.
  12. Reverse micellar based synthesis of ultrafine MgO nanoparticles (8-10 nm): characterization and catalytic properties / A. Ganguly, P. Trinh, K. V. Ramanujachary [et al.] // J. Colloid Interface Sci. - 2011. - Vol. 353, № 1. - Р. 137-142.
  13. A novel p-nitroaniline fluorescent sensor based on molecular recognition of carboxymetyl-P-cyclodextrin-capped ZnO/ZnS/MgO nanocomposites / Q. Gao, F. Liu, Y. Jiang [et al.] // Anal. Sci. - 2011. - Vol. 27, № 8. - Р. 851-856.
  14. Cytotoxic effects of MgO nanoparticles on human umbilical vein endothelial cells in vitro / S. Ge, G. Wang, Y. Shen [et al.] // IET Nanobiotechnol. - 2011. -Vol. 5, № 2. - Р. 36.
  15. Gordon L. M. Nanoscale chemical tomography of buried organic-inorganic interfaces in the chiton tooth / L. M. Gordon, D. Joester // Nature. - 2011. -Vol. 469, № 7329. - P. 194-197.
  16. Fabrication and hydrogen sorption behaviour of nanoparticulate MgH2 incorporated in a porous carbon host / A. F. Gross, C. C. Ahn, S. L. Van Atta [et al.] // Nanotechnology. - 2009. - Vol. 20, № 20. - P. 204005-204010.
  17. H. K. Yihel trading corporation [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://yihel.com/nano%20MgO-20-40nm-c.htm.
  18. Mg2+ substituted calcium phosphate nano particles synthesis for non viral gene delivery application / A. Hanifi, H. Fathi, H. M. Sadeghi [et al.] // J. Mater. Sci. Mater. Med. - 2010. - Vol. 21, № 8. - Р. 2393-2401.
  19. Benefit of magnesium-25 carrying porphyrin - fullerene nanoparticles in experimental diabetic neuropathy / A. Hosseini, M. Sharifraden, S. M. Rezayat [et al.] // Intern. J. of Nanomedicine. - 2010. - Vol. 5. - P. 517-523.
  20. Air-stable nanocomposites provide rapid and high-capacity hydrogen storage without using heavy-metal catalysts / K. J. Jeon, H. R. Moon, A. M. Ruminski [et al.] // Nat. Mater. - 2011. - Vol. 10, № 4. - P. 289-290.
  21. Jun Y. W. Nanoscaling laws of magnetic nanoparticles and their applicabilities in biomedical sciences / Y. W. Jun, J. W. Seo, J. Cheon // Acc. Chem. Res. - 2008.- Vol. 41, №2. - P. 179-189.
  22. Chitosan-magnesium aluminum silicate nanocomposite films: physicochemical characterization and drug permeability / W. Khunawattanakul, S. Puttipipatkhachorn, T. Rades [et al.] // Int. J. Pharm. - 2010. - Vol. 393, № 1-2. - P. 219-229.
  23. Novel chitosan-magnesium aluminum silicate nanocomposite film coating for modified-release tablets / W. Khunawattanakul, S. Puttipipatkhachorn, T. Rades [et al.] // Int. J. Pharm. - 2011. - Vol. 407, №1-2. - Р. 132-141.
  24. Oxidation and corrosion behaviors of Mg-based nanoparticles / J. P. Lei, H. Huang, X. L. Dong [et al.] // J. Nanosci. Nanotechnol. - 2009. - Vol. 9, № 12. - Р. 7503-7509.
  25. Experimental and DFT studies of gold nanoparticles supported on MgO(111) nano-sheets and their catalytic activity / Z. Li, C. V. Ciobanu, J. Hu [et al.] // Phys. Chem. Chem. Phys. - 2011. - Vol. 13, № 7. - Р. 2582-2589.
  26. Self-assembled multifunctional Fe/MgO nanospheres for magnetic resonance imaging and hyperthermia / C. Martinez-Boubeta, L. Balcells, R. Cristòfol [et al.] // Nanomedicine. - 2010. - Vol. 6, № 2. - Р. 362-370.
  27. Confinement of MgH2 nanoclusters within nanoporous aerogel scaffold materials / T. K. Nielsen, K. Manickam, M. Hirscher [et al.] // ACS Nano. - 2009. - Vol. 3, № 11. - Р. 3521-3528.
  28. Thermal, dielectrical and mechanical response of a and P-poly(vinilydene fluoride)/ Co-MgO nanocomposites / A. J. Paleo, C. Martinez-Boubeta, L. Balcells [et al.] // Nanoscale Res. Lett. - 2011. - Vol. 6, № 1. - P. 257.
  29. Paskevicius M. Thermodynamic changes in mechanochemically synthesized magnesium hydride nanoparticles / M. Paskevicius, D. A. Sheppard, C. E. Buckley // Am. Chem. Soc. - 2010. - Vol. 132, № 14. - Р. 5077-5083.
  30. Products Knowledge [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.productsknowledge.info/LiquidNanoIonic.aspx.
  31. Ricker A. The influence of nano MgO and BaSO particle size additives on properties of PMMA bone cement / A. Ricker, P. Liu-Snyder, T. J. Webster // Intern. J. of Nanomed. - 2008. - Vol. 3, № 1. - P. 125-132.
  32. Diamond-like carbon coatings enhance the hardness and resilience of bearing surfaces for use in joint arthroplasty / M. E. Roy, L. A. Whiteside, J. Xu [et al.] // Acta Biomater. - 2010. - Vol. 6, № 4. - Р. 1619-1624.
  33. New TiO2/MgAl-LDH nanocomposites for the photocatalytic degranadation of dyes / E. M. Seffel, E. Popovici, E. Beyers [et al.] // J. Nanosci. Nanotechnol. -2010. - Vol. 10, № 12. - P. 8227-8233.
  34. Spagnoli D. The structure and dynamics of hydrated and hydroxylated magnesium oxide nanoparticles / D. Spagnoli, J. P. Allen, S. C. Parker // Langmuir. - 2011. -Vol. 27, № 5. - Р. 1821-1829.
  35. Cytotoxicity, permeability, and inflammation of metal oxide nanoparticles in human cardiac microvascular endothelial cells: Cytotoxicity, permeability, and inflammation of metal oxide nanoparticles / J. Sun, S. Wang, D. Zhao [et al.] // Cell. Biol. Toxicol. - 2011. - Vol. 27, № 5. - Р. 333-342.
  36. In situ formed Mg(OH)2 nanoparticles as pH-switchable stabilizers for emulsions / J. Tan, J. Wang, L. Wang [et al.] // J. Colloid Interface Sci. - 2011. - Vol. 359, № 1. - Р. 155-162.



Наиболее просматриваемые статьи: